Ваша безпека у надійних руках!
Якщо у вас вдома встановлено сигналізатор газу.
Для всіх нас у побуті звичними є прилади для приготування їжі, нагрівання води та опалення приміщень: газові плити, колонки, печі, газові та твердопаливні котли. В цих приладах відбуваються процеси горіння, які супроводжуються зв’язуванням кисню, що може бути небезпечним для споживачів.
Печі, сушарки, генератори, газові плити, обігрівачі та інше — ці та інші прилади, що працюють на паливі та газі, які можна знайти майже в кожному будинку, стають причиною отруєння чадним газом. Це тільки одна з причин, по якій проводиться встановлення датчиків витоку газу в будинках. Але якщо неправильно зрозуміти технологію та невдало розмістити ці пристрої, то вони можуть і не принести очікуваної користі.
До того ж можливий витік газу метану через некоректне підключення газорозподільних систем до газових приладів. Несправність димових і вентиляційних каналів також явище досить поширене.
Всі ці колізії можуть стати фатальними. І мова йде не тільки про майно, але й про втрату найдорожчого — здоров’я і навіть життя людини.
Газовий сигналізатор потрібен для постійного контролю наявності в повітрі природного чи чадного газу в допустимих концентраціях. Якщо ці концентрації перевищені, тоді він спрацьовує, сигналізуючи про небезпеку, що загрожує здоров’ю чи навіть життю людини.
Наявність сигналізатора загазованості є обов’язковою умовою для споживачів природного газу, які експлуатують газові прилади з відводом продуктів згорання через димохід. Читайте далі, щоб дізнатися більше про те, що насправді роблять датчики витоку газу, чому вони важливі, а також про кращі місця для їх встановлення, щоб гарантувати безпеку будинку.
Що таке датчик витоку газу?
Цей пристрій мало чим відрізняється від традиційних елементів пожежної сигналізації: він також видає сигнал тривоги, тільки коли його компоненти виявляють наявність небезпечних рівнів чадного газу в повітрі. Такий датчик вважається найшвидшим методом запобігання отруєння чадним газом, оскільки заб’є тривогу задовго до появи тривожних симптомів.
Чи дійсно потрібен датчик витоку газу?
Коротка відповідь — так.
Розглянемо природу окису вуглецю: це токсичний газ без кольору, запаху та смаку, який накопичується, коли вуглецеве паливо (бензин, дрова, природний газ, пропан та інше) — повністю не згорає. Окис вуглецю не виявляється нашими органами чуття, але надзвичайно небезпечний, тому що повільно зв’язується з еритроцитами та позбавляє організм людини кисню. Така речовина здатна нанести вагому непоправну шкоду та навіть призвести до смерті, за що її прозвали «тихий вбивця». Фактично чадний газ вважається причиною понад 400 смертей на рік та вважається другою за важливістю причиною отруєння.
Ще один аспект, який робить його настільки небезпечним, крім того, що його неможливо виявити людськими органами почуттів, полягає в тому, що навіть симптоми отруєння чадним газом легко пропустити, оскільки вони нагадують багато інших хвороб — такі, як застуда або грип, або навіть сильний стрес та занепокоєння.
Ранні симптоми отруєння чадним газом включають в себе:
- головний біль;
- запаморочення;
- задишку;
- втому;
- нудоту;
Але якщо рівень чадного газу збільшується, за цими симптомами можуть виникнути дезорієнтація та втрата свідомості, а наслідки можуть швидко стати летальними. Крім того, навіть вплив низьких доз окису вуглецю протягом тривалих періодів часу може бути настільки ж шкідливим, як і короткочасний вплив надзвичайно високих рівнів. Ось чому датчики витоку газу налаштовані на спрацьовування навіть при дуже низьких дозах (50 ppm). Оскільки речовину так важко виявити, але вона така згубна, легко зрозуміти, чому наявність пожежних датчиків в будинку вважається гарною ідеєю, особливо якщо будь-який з перерахованих вище видів вуглецевого палива використовується всередині або навколо будинку.
Де встановлювати датчики витоку газу?
Детектори чадного газу та датчики диму найбільш продуктивні, коли розташовані:
- на кожному рівні будинку (включаючи горища та підвали);
- біля кожної спальні або спальної зони;
- поруч з дверима, які ведуть до будь-яких прикріплених гаражів;
- в зоні приготування їжі;
Мета полягає в тому, щоб кожен в будинку зміг почути сигнал тривоги. Що стосується конкретного розміщення, оскільки окис вуглецю трохи легший за повітря та рівномірно розподіляється по всьому простору, датчики витоку газу найбільш продуктивні, якщо їх розміщувати на стіні висотою не менше 1,5 м або під стелею в декількох метрах.
Щоб гарантувати точність детекторів та уникнути помилкових спрацьовувань системи безпеки, переконайтеся, що встановлюєте їх на відстані не менше 4 метрів від вентиляційних отворів, вікон, вентиляторів та приміщень з підвищеною вологістю (таких як ванні кімнати) — все це може порушити точність зчитування рівнів окису вуглецю. Скупчення чадного газу в погано вентильованому приміщенні стало причиною мільйонів смертей. Єдиний спосіб швидко дізнатися про проблему — встановити газосигналізатор.
